Огляд God of War Ragnarok. Від бога війни немає нічого.

Місцями Ragnarok нагадує якесь ток-шоу, в якому люди з проблемним минулим розповідають, як їх у дитинстві били батьки та не любили однолітки, через що вони виросли злісними.

З моменту подій попередньої гри минуло декілька років. Кратос і Атрей намагаються пережити попередню Рагнареку апокаліптичну трирічну зиму Фімбулвінтер. Але стосунки між батьком і сином постійно трясе: Атрей перетворився на неслухняного підлітка, одержимого пророцтвом велетнів, у якому на нього чекають великі звершення, коли сам Кратос хоче простого спокою для себе та свого сина. Однак не все так спокійно в Мідгарді, і минуле героїв наздоганяє їх, затягуючи з головою в чергову пригоду, яка пронесе їх по Дев’яти Світах.

Ragnarok – це історія про проблемні відносини між батьком і сином, що дорослішає, що розгортається на тлі неминучого кінця світу. За яскравим фасадом криється банальний, примітивний сюжет із посилом: «Любіть і цінуйте близьких, бо вони не будуть завжди». Більшість того, що сценаристи Santa Monica намагалися піднести як несподівані повороти, читаються здалеку, репліки головних героїв до зубного скреготу передбачувані, а їхні стосунки один до одного змінюються клацанням пальців.

Так, сценарій серйозно розширився новими дійовими особами і став багатшим на події, але все зводиться до того, що хтось когось не любить і намагається осадити.

Збільшена кількість дійових осіб неминуче спричиняє проблеми з їх розкриттям. Той же Тор прописаний добре, а мотивація та вчинки антигероя зрозумілі. У моменті войовничий товстун і зовсім змушує думати, що Santa Monica могла зробити окрему гру про нього. Але Ангрбода, яка створила багато шуму в мережі, ніби з’являється тут для виконання обов’язкової квоти по чорношкірих у сценарії. Всі секції з нею можна було легко зробити коротшими, і при цьому гра не втратила б нічого.

Відверто дратує «повістка», що стирчить з усіх кутів і стала вже обов’язковою. Усі жінки у грі практично позбавлені недоліків. Чоловіки ж виставлені як хитрі, злі, дріб’язкові і часом боягузливі мерзотники. У діалогах навіть проскакують нагадування, що треба цінувати оточуючих незалежно від їхніх поглядів та зовнішності.

Враховуючи повільний темп гри, багато секцій починають стомлювати, тому що замість рубання ворогів сокирою і мечами, Кратос або Атрей змушені вислуховувати чергову щиру історію про минуле, в якому співрозмовника не любили (цінували/поважали/слухали/розуміли — потрібне підкреслити).

Так, вже не буде спойлером, що в Ragnarok частина рівнів присвячена Атрею та його пригодам. Він уже самостійний юнак – лазить по скелях не на спині у батька і сам зав’язує сагайдак на плечі. Кратос навіть перестав називати його «пацаном», і гордо кличе сином, і часом сам слідує за ним, щоб бути ближчим, невпинно показуючи батьківську любов і турботу.

Кратос також зазнав чимало змін — лише в гіршу сторону. Автори обіцяли закономірний розвиток персонажа в обставинах, що склалися, а не повну деградацію улюбленого звичного образу. Кратос став м’якшим та добрішим. Сценаристи не раз відкрито глумляться над спартанцем, який перекинув Олімп, ставлячи його в незручне становище перед іншими героями і в першу чергу глядачем.

Створюючи ігровий процес Ragnarok, студія пішла улюбленим шляхом сучасних сіквелів – продовження стало масштабнішим у всіх аспектах, і іноді навіть у тих, які вам могли не подобатися у God of War (2018). Кратос так само хвацько рубає на гуляш мешканців Дев’яти Світів, попутно борючись із дико незручною камерою. Часом покінчити з геройствами головних героїв хочуть відразу безліч ворогів, коли в кадр навряд чи вміщаються широчені плечі спартанця. Так, гра сигналізує різнокольоровими стрілочками, коли хтось намагається напасти на Кратоса ззаду, але від цього не дуже легко навіть на середньому рівні складності.

Бойову систему майже не чіпали – відчуваєш кожен удар сокирою або мечами, що розтинають тіло ворога. Парирування щитом хочеться проводити знову і знову не тому що вони допомагають пережити черговий мордобій, а тільки щоб ще раз подивитися на ворогів, що втратили рівновагу і стали безпорадними. Нововведення у вигляді елементних атак відкривають нові можливості, але сенсу їх використовувати не так багато, адже все в результаті зводиться до довбання по кнопці атаки.

Коли Santa Monica обіцяла розширити бестіарій, вона не уточнювала, що під розмаїттям розуміє банальний рескін. У Ragnarok кожен з Дев’яти Світів населяють одні й ті ж, нехай і переодягнені в нові шмотки вороги, тому не дивуйтеся, коли в тисячний раз спостерігатимете одні й ті ж анімації драугрів, асгардців та інших представників місцевої фауни, що розстаються з життям. Хоч не стали опускатися до тролів, і на цьому дякуємо.

Самі ж бої стали динамічнішими і часто протікають на просторих, багаторівневих аренах з безліччю інтерактивних елементів. Шпурнути у ворога валуном чи вдарити по ньому древесиною? Легко.

Разом із бойовою системою з God of War (2018) до Ragnarok переїхала система прокачування спорядження, яка змушує героїв займатися мародерством та розоряти гробниці у спробах добути ресурси. Благо світ став набагато красивішим і різноманітнішим, через що пошук матеріалів для заточування сокири тепер не пов’язаний із нудьгою.

У перервах між задушевними діалогами та побиттям ворогів герої займаються вирішенням нетривіальних головоломок, побудованих на логіці, фізиці та вмінні запам’ятовувати, що здібності напарників теж часто бувають корисними за межами бійок. Щоправда, вирішувати їх було б цікавіше, якби супутники мало не на пальцях пояснювали, як запустити чергові шестерні або спалити ліани, що розрослися. Ragnarok іноді ніби тримає гравця за недоумкуватого, не даючи йому подумати самостійно довше десяти секунд.

У технічному плані Ragnarok недалеко пішла від God of War (2018). Незважаючи на покарщени моделі персонажів і оточень, обмеження PS4, для якої і створювалася гра, не дають версії для PS5 розкритися. Консоль поточного покоління Sony може запропонувати лише збільшені діагоналі з частотою кадрів та об’ємно вібруючий DualSense.

Підсумуємо

Створене за принципом «усього, та більше» продовження. Ragnarok бере ідеї попередниці і викручує всі закладені в ній іди на максимум, даруючи не один десяток годин пригод.