Огляд мобільного шутера Goddess of Victory: Nikke

Мобільний бойовик від корейських розробників швидко завоював мільйонну аудиторію. Усього за один тиждень проект було встановлено 10 мільйонів разів, а оцінки гри в мобільних маркетплейсах по-доброму дивують. Не поспішайте списувати цей успіх на гарних вайфу, тобто аніме-дівчат. Гра чіпляє добре налаштованим геймплеєм, хоч і захоплюючим лише на короткий час.

Зав’язка історії, яка розкривається в Goddes of Victory: Nikke, типова для аніме та подібних гача-ігор. Черговий інопланетний ворог, що раптово з’явився на нашій планеті, майже стер з лиця Землі все людство. Окопавшись, а точніше закопавшись у притулку під назвою «Ковчег», люди розробили штучних солдатів ніккі (очевидне відсилання до богини перемоги Ніке). Ніккі здатні не тільки вразити людей сексуальною зовнішністю та штучним інтелектом. Вони майстерно володіють різними видами озброєнь, що успішно борються з інопланетними окупантами.

Гравцю, у ролі вчорашнього випускника офіцерських курсів, належить взяти командування над групою ніккі. На відміну від інших командирів, новачок не схильний ставитися до них як до бездушних створінь, а здатний на емпатію до інтелектуальної зброї та знає, що таке дружба.

Сюжет подається у вигляді озвучених діалогів та листування у месенджерах. Тексту дуже багато. Одними брифінгами перед завданням справа не обмежується. Дівчата базікають у сюжетній кампанії, шлють текстові повідомлення між битвами, навідуються на командний пункт поговорити про те се, командування навантажує якимись завданнями. А ще дивні та дивовижні персонажі ні-ні, та й зустрінуться на шляху, щоб перекласти свої проблеми на плечі молодого командира.

Текст подається ангійською мовою. Якщо з англійською дуже туго, то вирішити проблему можуть екранні перекладачі для смартфона, але це незручно. Мова в грі не складна, тому якщо базовий рівень вами освоєний, у словник часто заглядати не доведеться. Але читання нерідною мовою все одно навантажує мозок, а це дещо суперечить самій ідеї гри.

GoV: Nikke заявлено як бойова рольова гра, але від рольових ігор тут немає нічого. Це шутер-тир та візуальна новела. Причому візуальна новела превалює. Щоправда, вибір тієї чи іншої фрази у діалозі мало на що впливає. Якщо з розумінням тексту проблем немає, читання буде в задоволення. Діалоги прописані добре, обігруються різні сюжети.

Сценаристи то кепкують над гравцем і сексуальною зовнішністю ніккі, то сміються з реалій ігрового світу. Жарти різного ступеня, але загалом відповідають візуальній складовій гри. Трапляються і драматичні моменти, але їх небагато. Nikke запускають для відпочинку.

Кампанія розбита на розділи, в яких крім основних місій є ще купа додаткових завдань, що звалюються на голову командира, іноди, з несподіваного боку. Головним випробуванням у кожному розділі стає не фінальний бос, а необов’язковий для проходження мега-бос, битви з деякими з яких приносять справжнє задоволення. Окрім основної сюжетної кампанії з’являються відгалуження від основної історії, а навколишній світ обростає деталями.

Велика кількість основних та додаткових завдань не впливають на різноманітність ігрових механік. В основі Goddess of Victory: Nikke залишається тиром. Дівчата, сидячи на місці, розстрілюють негідників, час від часу ховаючись за укриттям, щоб перечекати контратаку або перезарядити зброю. Гравець одним пальцем лише керує прицілом. Щойно ворог опиниться в перехресті прицілу, войовниця сама розстріляє негідника.

Ніккі діляться на три класи – атакуючі, захисники та підтримка. Кожна дівчина має унікальне вміння, зброю та належить до однієї зі стихій. Вміння відповідають за лікування на полі бою, збільшення шкоди у потрібний момент. Зброї багато: дробовики для ближнього бою, снайперські гвинтівки для далекого, універсальні кулемети та автомати, гранатомети, що завдають великої шкоди по площі. Стихії протистоять одна одній і, як правило, у противника є вразливість проти будь-якої зі стихій, тому правильно зібрана команда отримає перевагу. Втім, банальної переваги у силі достатньо. Перекачати ворогів неважко, якщо є ресурси.

Розстрілювати ворогів весело, якщо сила команди відповідає заявленій складності рівня. Рівні мають невелику тривалість і проходять за одну чи дві хвилини. У зав’язці історії більше часу витрачається на діалоги, аніж на перестрілки. Спочатку це дратує, але згодом починаєш більше стежити за сюжетом, адже однокнопковий тир дещо приїдається. Розробники спробували урізноманітнити гру декількома режимами: стандартний розстріл доповнений режимом утримання точки за часом або режим запобігання прориву ворога, але це нічого не змінює.

Для лінивих є кілька режимів автобою. Можна ввімкнути автоматичну активацію умінь або автоматичне прицілювання. Зовсім ліниві можуть включити відразу дві опції і спостерігати за боєм з боку, втручаючись в управління за своїм бажанням. Спочатку такою опцією користуватись бажання не виникає, хочеться настрілятися. Автобій недоступний лише у битвах з мега-босами, на зразок епічного бронепоїзда. З таким противником доведеться боротися самостійно довго і завзято. Головний мозок підключати необов’язково, вистачить спинномозкової активності.

Для підвищення почуття власної важливості, розробниками передбачені рейтингові ігри, де найбільш влучний (і багатий) геймер може помилуватися своїм ніком у топі таких самих, як і фанатів віртуального тиру. Нескінченна гонитва за рейтингом задоволення від гри приносить небагато, але деяким, кажуть, подобається.

Економним гравцям пропонують погриндити ресурси у симуляторі.

Геймплей GoV: Nikke загалом простий, але добре налаштований. Якщо не зависати в грі годинами, то періодичні перестрілки дарують море фану, хоча багато гравців вважатимуть подібний тир надто простим задоволенням. Це у 1988 році Operation Wolf на хвилі успіху фільмів про Рембо стала грою року та отримала нагороду Golden Joystick.

За майже 35 років ігрові механіки стали складнішими. Але чи так сильно відрізняється GoV: Nikke від Gears of War? І там і тут стрілянина через укриття по інопланетних загарбниках, і там і тут гори зброї, і там і тут різноманітне оточення (у GoV: Nikke частково руйнується). У мобільній грі дівчата хіба що не бігають у рукопашну з пилкою наперевагу, та й сеттінг трохи інший. У Gears of War драма про сувору воєнщину, а тут кумедна воєнщина з елементами комедії. А ще GoV: Nikke безкоштовна.

До речі про монетизацію. Як і інші гача-ігри, GoV: Nikke жадібна до грошей. Прокачування вимагає дорогоцінних ресурсів, яких не вистачатиме, а лутбокси на поповнення колекції вайфу вимагатимуть преміальну ігрову валюту. Гарантованого отримання конкретної нікки на момент релізу не було. Можна лише підвищити шанси на випадання із лутбоксу жаданої віртуальної подружки. Так що це казино здатне витягнути багато грошей із слабких перед азартом гравців.

Візуальний стиль, геймплей, історія розраховані на недосвідчених і палких юнаків, тому ризик вбухати в гру неадекватні гроші у таких гравців чималий. Тримайте себе в руках і не встановлюйте гру, якщо не можете контролювати емоції та грошові витрати.

Щоб гравець не занудьгував, розробники крім перестрілок та цікавого сюжету залучають гравців типовими, але працюючими прийомами. Тут і будівництво власного аванпосту, «листування» з дівчатами та вибудовування дружніх (платонічних!) відносин, AFK-елементи, які стимулюють періодичний запуск гри (нагромадження ресурсів на аванпості переривається, досягнувши ліміту, тож доводиться ресурси знімати, щоб вони накопичувалися далі).

Гра не надто вимоглива до мобільного заліза і на середніх налаштуваннях та 30 кадрах на секунду щадить акумулятор смартфонів. Більшість полігонів на екрані розробники витратили на головних героїнь і вони виглядають чудово, якщо вам не скривлять такий графічний стиль і видатні форми Богинь Перемоги. Оточенню та ворогам полігонів дісталося менше, але гру це не псує. У запалі динамічних перестрілок на це не звертаєш уваги, а з увімкненим автобоєм очі чіпляються за частини екрану, де полігонів вистачає.

GoV:Nikke відрізняє приємне музичне оформлення та гарний саунд-дизайн. Різна зброя по-різному звучить, коли нікка поправляє амуніцію або перезаряджає магазин, лунають характерні шорохи та брязкіт. На атмосферу це чудово працює, хоча, здавалося б, дрібниця.

Інтерфейс у гри заплутаний і не дуже доброзичливий, але типовий для мобільних гача-ігор, так що досвідченим мобільним гравцям розібратися не важко, навіть якщо з англійською не дуже.

Отруїти враження від гри здатні лише періодичні технічні проблеми. На жаль, вкотре доводиться констатувати, що підрозділ найбільшої ігрової компанії у світі не здатний випустити на ринок гру без багів. 

Підсумуємо 

Goddess of Victory: Nikke не дивує новими механіками чи цікавими відкриттями. Навпаки, вони дуже прості, а елементи залучення знайомі з інших гача-ігор. 

Відмінні відгуки та мільйони установок Богині Перемоги здобули не лише за рахунок видатних особливостей та графічного дизайну. Головний успіх розробників у тому, що геймплей дарує задоволення. Можливо, проста ігрова механіка швидко набридне, але до цього моменту пройде кілька годин, або навіть десятки годин, які подарують кайф від гри.

Історія та «залучалочки» дозволять скрасити рутину після насичення тим, хто вирішить залишитися в цьому кумедному та симпатичному світі. Решта ж, вдосталь настрілявшись і помилувавшись дівчатами, підуть в інші ігри, яких, на жаль, небагато. Іронічно, що в 2022 році простий тир з гарними вайфами можуть виявитися милішими гравцям і успішнішими, ніж ігри під гучними іменами. Натомість заслужено.